Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова ВСУ від 02.04.2026 року у справі №918/754/24 Постанова ВСУ від 02.04.2026 року у справі №918/75...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Верховний Суд України

верховний суд україни ( ВСУ )

Історія справи

Постанова ВСУ від 02.04.2026 року у справі №918/754/24

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року

м. Київ

cправа № 918/754/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Бакуліна С.В.,

за участю секретаря судового засідання Дуб С.І.,

представників учасників справи:

прокурора: Гудименко Ю.В.,

від позивача: не з`явився,

від відповідачки-1: Курись О.П.,

від відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Рівненської обласної прокуратури

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (Коломис В.В., Саврій В.А., Крейбух О.Г.)

від 13.01.2025 (повний текст складений 15.01.2025)

у справі за позовом Рівненської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України

до: 1. Фізичної особи-підприємця Романцевої Світлани Володимирівни,

2. Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 144 748,10 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. Рівненська окружна прокуратура (далі - Прокурор, Скаржник) в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до фізичної особи-підприємця Романцевої Світлани Володимирівни (далі - Відповідачка-1) та до Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради (далі - Відповідач-2) (разом - Відповідачі) про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів в сумі 144 748,10 грн.

2. Позовні вимоги Прокурор обґрунтовує тим, що спірні правовідносини виникли за результатами проведення закупівлі UA2023-04-28-009346-а, в межах якої між Відповідачами укладено Договір № 325 від 18.05.2023 про закупівлю товарів (далі - Договір), відповідно до якого Відповідач-1, як постачальник, зобов`язалася поставити Відповідачу-2, як замовнику, товар, зазначений у Специфікації - ковбасу дитячу варену вищого ґатунку, за ціною 114,49 грн. за одиницю товару. Додатковими угодами № 1, 3 до Договору сторонами збільшено ціну за одиницю товару зі 114 грн. 49 коп. до 171 грн. 73 коп., тобто на 50 % більше від ціни, визначеної сторонами при укладенні Договору. На переконання Прокурора додаткові угоди № 1, 3 до Договору укладені з порушенням вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому, з огляду на положення статей 203 215 ЦК України, підлягають визнанню недійсними, а 144 748,10 грн підлягають стягненню з Відповідачки-1 як завдані збитки.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 21.10.2024 у справі №918/754/24 позов задоволено:

- визнано недійсною додаткову угоду № 1 від 24.08.2023 до Договору, укладеного між Відповідачами;

- визнано недійсною додаткову угоду № 3 від 23.08.2024 (в частині визначення ціни за одиницю товару, що зазначена у додатку № 1 "Специфікація") до Договору, укладеного між Відповідачами;

- присуджено до стягнення з Відповідачки - 1 на користь держави в особі Позивача кошти в розмірі 144 748,10 грн.

4. Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:

- положення Закону України "Про публічні закупівлі" дають можливість збільшити ціну за одиницю товару, але не більше як на 10 відсотків;

- відповідно до пп.7 п. 10.1 Договору № 325 від 18 травня 2023 року визначено, що "підтвердженням можливості внесення таких змін будуть чинні (введені в дію) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу або Держави щодо встановлення регульованих цін". Однак постачальником надано замовнику виключно довідку Головного управління статистики у Рівненській області від 14 серпня 2023 року, у якій наведено статистичну інформацію щодо середніх споживчих цін на продукти харчування, що склалися на споживчому ринку Рівненської області у липні 2023 року.

- довідка Головного управління статистики у Рівненській області від 14 серпня 2023 року не може слугувати підтвердженням зміни індексу споживчих цін, оскільки містить виключно дані щодо середніх цін у торгових мережах та на міських ринках на різні види товарів (у т.ч. ковбаси варені вищого ґатунку) у липні 2023 року, без порівняння з минулими періодами; лист Головного управління статистики у Рівненській області від 14 серпня 2023 року не відображає показник саме індексу споживчих цін як самостійну окрему категорію, а є лише базою для розрахування такого показника;

- за умовами Додаткової угоди № 1 від 24 серпня 2023 року до Договору ціну за одиницю товару необґрунтовано підвищено на 50%, оскільки це не відповідає зміні індексу споживчих цін, відтак суперечить п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пп.7 п. 10.1 Договору № 325 від 18 травня 2023 року;

- внаслідок неправомірного збільшення ціни на Товар шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 144 748 грн. 10 коп. (434 785,61 грн - 290 037,51 грн), які є такими, що були безпідставно одержані Відповідачкою - 1, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач - 1 зобов`язаний їх повернути в дохід бюджету, на користь держави в особі Національної служби здоров`я України, що відповідає приписам ст. ст. 216 1212 ЦК України.

5. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Відповідачка - 1 звернулась з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 задоволено апеляційну скаргу Відповідачки-1 та скасовано рішення Господарського суду Рівненської області від 21.10.2024 у справі №918/754/24.

6. Постанова суду апеляційної інстанції, зокрема, мотивована таким:

- на день укладення оспорюваної Додаткової угоди №1 до Договору існувала визначена законом підстава для зміни такої істотної умови договору про публічні закупівлі, як ціна, а саме - зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін з дня укладання основного договору по день укладання оспорюваної Додаткової угоди. Так, станом на дату укладення оспорюваної Додаткової угоди №1 до договору №325 від 18.05.2023, а саме 24.08.2023, на сайті Верховної Ради Державна служба статистики України оприлюднила повідомлення, відповідно до яких індекс споживчих цін на м`ясо та м`ясопродукти у травні 2023 року становив 101,7%, у червні 2023 року становив 101,9%, у липні 2023 року становив 101,4%;

- положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" не передбачено обмеження розміру підвищення ціни товару, проведеного на підставі пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі";

- висновок суду першої інстанції про те, що Закон України "Про публічні закупівлі" дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%, суд апеляційної інстанції визнав безпідставним, оскільки зміна істотних умов договору про закупівлю у разі зміни ціни товару у разі коливання ціни такого товару на ринку (п.2 ч.5 ст.41 Закону) та зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін (п.7 ч.5 ст.41 Закону) - це окремі підстави внесення змін до істотних умов договору про закупівлю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

7. 06 лютого 2025 року Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 у справі №918/754/24, у якій просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Господарського суду Рівненської області від 21.10.2024.

8. Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме:

- судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18 (щодо застосування статей 203 215 1212 ЦК України), та у постанові у справі №395/499/16-ц (щодо тлумачення частини другої статті 632 Цивільного Кодексу України);

- відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відсутня сформована правова позиція Верховного Суду у подібних правовідносинах, які склались у цій справі щодо застосування пункту 7 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині порядку та умов зміни ціни у випадку зміни індексу споживчих цін при відсутності у договорі про закупівлю порядку зміни такої ціни, а також можливості сторін, з посиланням на принцип свободи договору, передбаченого частиною першою статті 627 ЦК України, з урахуванням статті 190 Господарського кодексу України (далі - ГК України) самостійно встановлювати відсоток збільшення ціни договору, тому існує потреба у формуванні сталої судової практики;

9. Також Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції ухвалив постанову від 13.01.2025 у справі №918/754/24 з порушенням норм процесуального права, зокрема з порушенням вимог частини третьої статті 86, частини першої статті 91, частини першої - п`ятої статті 236, пункту 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України.

10. Правом подати відзив на касаційну скаргу Відповідачі не скористались.

Рух справи у суді касаційної інстанції

11. Суд ухвалою від 20.03.2025 у справі № 918/754/24 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Прокурора на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду 13.01.2025 у справі №918/754/24.

12. Зазначеною ухвалою від 20.03.2025 Суд зупинив касаційне провадження у справі №918/754/24 за касаційною скаргою Прокурора на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду 13.01.2025 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі №920/19/24.

13. Велика Палата Верховного Суду 21.11.2025 ухвалила постанову у справі №920/19/24 (забезпечено надання загального доступу: 15.12.2025).

14. Ухвалою Суду від 29.01.2026 поновлено касаційне провадження у справі №918/754/24 за касаційною скаргою Прокурора на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду 13.01.2025 у справі №918/754/24. Призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

15. Відповідачем-2 проведено відкриті торги з особливостями UА-2023-04-28-009346-а за предметом: "Ковбаса дитяча варена вищого ґатунку".

16. За результатами вказаних торгів, між Відповідачами 18 травня 2023 укладено Договір.

17. За умовами Договору, Постачальник зобов`язується поставити Замовнику товар - ковбасу дитячу варену вищого ґатунку, зазначений у Специфікації.

18. Відповідно до п.4.1, ціна Договору становить 629 695,00 гривень.

19. Згідно з Додатком № 1 до Договору, предметом Договору є ковбаса дитяча варена вищого ґатунку у кількості 5500 кг за ціною 114,49 грн. за одиницю товару.

20. Відповідно до пп.7 п.10.1 Договору, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Сторони можуть внести відповідні зміни в разі зміни регульованих цін (тарифів), при цьому підтвердженням можливості внесення таких змін будуть чинні (введені в дію) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу або Держави щодо встановлення регульованих цін.

21. 24 серпня 2023 року між Відповідачами укладено додаткову угоду №1 до Договору, якою у зв`язку зі зміною встановленого із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових коригувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, згідно пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" і пп. 7 п. 9.2 договору сторони дійшли згоди змінити ціну на товар, що відвантажується учасником на адресу замовника з 24 серпня 2023 року. Сторони дійшли до спільної згоди внести зміни до п. 4.1 ч. 4 Договору, виклавши його в редакції наступного змісту: "Ціна Договору становить 629 686,00 грн. без ПДВ, згідно Додатку № 1 (Специфікація товару), який є невід`ємною частиною цієї Додаткової угоди".

22. Відповідно до специфікації, предметом Договору є ковбаса дитяча варена вищого ґатунку у кількості 2800 кг за ціною 114,49 грн. за одиницю товару на загальну суму 320 572,00 грн. та 1800 кг за ціною 171,73 грн. за одиницю товару на загальну суму 309 114,00 грн. При цьому Прокурор вказує на те, що сторонами збільшено ціну на частину Товару, який повинен бути поставлений, з 114,49 грн. до 171,73 грн., тобто на 50 % більше від ціни, визначеної сторонами при укладенні Договору.

23. У подальшому, сторонами укладено Додаткову угоду № 2 від 19.12.2023, за умовами якої продовжено термін дії Договору до 31 березня 2024 року.

24. 23 січня 2024 року відповідно до частини шостої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" укладено Додаткову угоду № 3, якою дію Договору продовжено на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році.

25. Відповідно до Додаткової угоди № 3, загальна вартість Товару, що буде закуплено до 31 березня 2024 року становить 125 929,61 грн. Відповідно до специфікації, яка є додатком № 1 до Додаткової угоди № 3, визначено кількість товару 733,3 кг за ціною 171,73 грн. за одиницю товару.

26. Надалі, згідно з отриманими накладними, після підписання Додаткової угоди № 1, Відповідачем-1 поставлено Відповідачу-2 2533,3 кг ковбаси вареної вищого ґатунку на загальну суму 434 785,61 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

27. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.

28. Предметом розгляду у цій справі є вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договору поставки, укладеного за результатами процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", з огляду на збільшення у вказаних додаткових угодах ціни за одиницю товару на 50 % у зв`язку зі зміною індексу споживчих цін.

29. Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, щодо застосування статей 203 215 1212 ЦК України; та у постанові від 19.08.2019 у справі №395/499/16-ц щодо тлумачення частини другої статті 632 Цивільного Кодексу України.

30. Суд зазначає, що підставою для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.

31. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

32. Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків у подібних правовідносинах.

33. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 вказала, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

34. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

35. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

36. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

37. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

38. Перевіривши доводи Скаржника та проаналізувавши постанови Верховного Суду, наведені у касаційній скарзі, в контексті подібності правовідносин та встановлених судами обставин справи, Суд дійшов наступних висновків.

39. У справі № 912/1580/18 прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі районної ради, районної державної адміністрації, Держаудитслужби до товариства з обмеженою відповідальністю та комунальної установи про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, а також визнання недійсним договору, укладеного між відповідачами відповідно до статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі" за переговорною (скороченою) процедурою закупівлі. Вимоги прокурора були обґрунтовані тим, що в результаті укладення п`яти оспорюваних додаткових угод до договору збільшено ціну товару на 10% кожного разу по кожній додатковій угоді, в результаті чого перевищено обсяг поставки товару на 9% та перевищено загальну суму договору на 61%. Також, за доводами прокурора, наслідком такого збільшення ціни стала необхідність укладення сторонами договору про постачання природного газу, який має ознаки фіктивності. Рішенням суду першої інстанції позов задоволено повністю. Постановою суду апеляційної інстанції частково скасовано рішення місцевого суду, відмовлено в позові про визнання недійсним договору про постачання природного газу, частково стягнуто заявлені кошти. Верховний Суд у постанові від 13.10.2020, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції, погодився з висновками судів про необґрунтованість необхідності укладення спірних додаткових угод щодо збільшення ціни, оскільки коливання ціни природного газу в бік її зростання було меншим ніж 10%, при цьому збільшення чи зменшення ціни на природний газ, постачальником якого є ПАТ "НАК "Нафтогаз України", тобто лише один суб`єкт ринку природного газу, не може бути об`єктивним відображенням наявності факту коливання ціни на товар на всьому ринку природного газу України. Верховний Суд погодився з судами попередніх інстанцій, що спірні додаткові угоди укладено відповідачами за відсутності законодавчо визначених підстав для зміни ціни та суперечать приписам пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (яким у редакції, чинній на час спірних правовідносин, передбачалося, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі).

40. У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що Відповідачі, укладаючи спірні додаткові угоди, погодили внести зміни до Договору на підставі пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме у зв`язку зі змінами встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін. Суд першої інстанції дійшов висновку, що надана Відповідачами довідка Головного управління статистики у Рівненській області від 14 серпня 2023 року не може слугувати підтвердженням зміни індексу споживчих цін, водночас ціну за одиницю товару необґрунтовано підвищено на 50%, оскільки це не відповідає зміні індексу споживчих цін, відтак суперечить п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пп.7 п. 10.1 Договору № 325 від 18 травня 2023 року. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про існування визначеної законом підстави для зміни істотної умови договору про публічні закупівлі - ціни, а саме зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, а тому відсутні правові підстави для визнання спірних додаткових угод недійсними.

41. З огляду на викладене, Суд зауважує, що висновки, викладені у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, Верховний Суд робив за іншої доказової бази, за інших обставин, та за іншого правового та договірного регулювання спірних відносин між сторонами, а тому відхиляє доводи Скаржника щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, оскільки у зазначеній постанові не викладено висновків щодо застосування норм права у правовідносинах, подібних до правовідносин між сторонами у цій справі.

42. У справі №395/499/16-ц предметом позову були вимоги про стягнення заборгованості на підставі укладеного між сторонами договору кредиту та договору відновлювальної кредитної лінії. Відповідач (скаржник) посилався на відсутність нормативного регулювання позичкового рахунку, на який перераховано кредитні кошти, вказував, що суди повинні були визнати факт невидачі коштів в іноземній валюті. Рішення судів у вказаній справі були мотивовані тим, що позичальник взяті на себе кредитні зобов`язання не виконав та не забезпечив повернення боргу за договорами у визначений термін, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягала стягненню в межах трьохрічної позовної давності. Верховний Суд у постанові від 19.08.2019 у вказаній справі залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій, які частково задовольнили вимоги банку.

43. Таким чином, правовідносини між сторонами у справі №395/499/16-ц та у справі, що розглядається, є очевидно неподібними за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.

44. Враховуючи викладене, доводи Скаржника, наведені у касаційній скарзі, щодо неврахування судом апеляційної інстанції у цій справі висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, викладених у постанові від 19.08.2019 у справі №395/499/16-ц та від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, не знайшли свого підтвердження з огляду на нерелевантність вказаної Скаржником судової практики.

45. Скаржник також, посилаючись на положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про відсутність сформованої правової позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, які склались у цій справі, щодо застосування пункту 7 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині порядку та умов зміни ціни у випадку зміни індексу споживчих цін при відсутності у договорі про закупівлю порядку зміни такої ціни, а також можливості сторін, з посиланням на принцип свободи договору, передбаченого частиною першою статті 627 ЦК України, з урахуванням статті 190 Господарського кодексу України, самостійно встановлювати відсоток збільшення ціни договору, тому існує потреба у формуванні сталої судової практики.

46. У зв`язку з цим Суд звертає увагу на таке.

47. Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" відносини, пов`язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

48. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

49. Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

50. Частиною четвертою статті 41 вказаного Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

51. Відповідно до частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім, зокрема, таких випадків:

- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару (пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі");

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (пункт 7 частини 5 статті 41 вказаного Закону).

52. Як встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі, підпунктом 7 пункту 10.1 укладеного між сторонами договору також передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

53. Таким чином, як положення пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", так і положення пункту 10.1 укладеного між сторонами Договору дозволяють внести зміни до договору про закупівлю в частині зміни ціни при дотриманні одночасно таких умов:

- зміни індексу споживчих цін, встановленого згідно із законодавством органами державної статистики;

- встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

54. Індекс споживчих цін (індекс інфляції, ІСЦ) - показник, який щомісяця розраховує Державна служба статистики та який характеризує рівень інфляції в країні. ІСЦ відображає зміни в часі загального рівня цін на фіксований набір товарів і послуг (споживчий набір), які купує населення для особистого споживання. Споживчий набір товарів (послуг)-представників це фіксований набір (перелік) товарів і послуг, які населення купує регулярно для особистого споживання і які мають суттєву частку у споживчих грошових витратах.

55. Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.

56. У цій справі судом першої інстанції встановлено, що Відповідачем - 1 надіслано Відповідачу - 2 проект додаткової угоди № 1 з підтвердженням підняття цін, а саме довідкою Головного управління статистики у Рівненській області від 14 серпня 2023 року, у якій наведено статистичну інформацію щодо середніх споживчих цін на продукти харчування, що склалися на споживчому ринку Рівненської області у липні 2023 року. Однак, вказані середні ціни розраховано на основі актуалізованої вибірки територій для спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчому ринку відповідно до Методологічних положень державного статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги), затверджених наказом Держстату від 16 грудня 2021 року № 310, зі змінами, затвердженими наказом Держстату від 30 грудня 2022 року № 456.

57. При цьому, у вказаному листі Головного управління статистики у Рівненській області зазначено, що наведені середні ціни є первинною базою для розрахунків індексів споживчих цін і відповідно до мети спостереження не призначені для інших цілей, зокрема для оцінки тендерних пропозицій та визначення переможців під час проведення торгів згідно з процедурами, встановленими Законом України "Про публічні закупівлі".

58. Суд першої інстанції зазначив, що вказана довідка не може слугувати підтвердженням зміни індексу споживчих цін, оскільки містить виключно дані щодо середніх цін у торгових мережах та на міських ринках на різні види товарів (у т.ч. ковбаси варені вищого ґатунку) у липні 2023 року, без порівняння з минулими періодами. Лист Головного управління статистики у Рівненській області від 14 серпня 2023 року не відображає показник саме індексу споживчих цін як самостійну окрему категорію, а є лише базою для розрахування такого показника.

59. Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, за повідомленням Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) становив у серпні 2023 року щодо липня 98,6%, тобто знизився на 1,4% у порівнянні з попереднім місяцем. Окрім того, за інформацію щодо середніх споживчих цін на товари та послуги по України у 2023 році, середня ціна ковбаси вареної першого ґатунку у травні становила 162,48 грн/кг, а у серпні - 166,47 грн/кг (тобто +2,4%), у Рівненській області: у травні становила 160,99 грн/кг, а у серпні - 163,61 грн/кг (тобто +1,6%).

60. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що за умовами Додаткової угоди № 1 від 24 серпня 2023 року до Договору ціну за одиницю товару необґрунтовано підвищено на 50%.

61. У свою чергу суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на день укладення оспорюваної Додаткової угоди №1 до Договору існувала визначена законом підстава для зміни ціни, а саме - зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін з дня укладання основного договору по день укладання оспорюваної Додаткової угоди. Так, станом на дату укладення оспорюваної Додаткової угоди №1 до договору №325 від 18.05.2023, а саме 24.08.2023, на сайті Верховної Ради Державна служба статистики України оприлюднила повідомлення, відповідно до яких індекс споживчих цін на м`ясо та м`ясопродукти у травні 2023 року становив 101,7%, у червні 2023 року становив 101,9%, у липні 2023 року становив 101,4%. Тому суд апеляційної інстанції вважав, що оспорювані додаткові угоди №1 від 24.08.2023 та №3 від 23.01.2024 (в частині визначення ціни за одиницю товару, що зазначена у додатку № 1 "Специфікація") до договору № 325 від 18 травня 2023 року, укладені Відповідачами з додержанням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", що виключає правові підстави для визнання їх недійсними.

62. В контексті викладеного Суд зауважує, що метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну. Таку позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №924/413/24, від 15.10.2024 у справі №918/18/24, від 08.10.2024 у справі №918/728/23.

63. У постанові Верховного Суду від 09.09.2025 у справі № 924/84/24 зазначено, що тендер призначений не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість усім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

64. При цьому Суд звертає увагу на те, що Верховним Судом при вирішенні спорів щодо визнання недійсними додаткових угод до договорів, укладених відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", якими було збільшено ціну товару, застосовується підхід щодо недопущення нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі та маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої, інакше укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі, а також може спотворити принцип добросовісної конкуренції серед учасників. На це вказано, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24, в якій Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав відступати від правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

65. Однак вказаного не врахував суд апеляційної інстанції та дійшов помилкового висновку про обґрунтованість підстав для підвищення ціни на товар (ковбасу варену вищого сорту) на 50 відсотків при незначній зміні індексу споживчих цін на м`ясо та м`ясопродукти (індекс споживчих цін на м`ясо та м`ясопродукти у травні 2023 року становив 101,7%, у червні 2023 року становив 101,9%, у липні 2023 року становив 101,4%), без доказів суттєвого підвищення індексу споживчих цін на вид товару, обумовленого в договорі - ковбаса варена вищого сорту, що в свою чергу не може свідчити про відповідність спірних додаткових угод нормам Закону України «Про публічні закупівлі».

66. При цьому суд першої інстанції правильно визначив, що в нормі Закону України "Про публічні закупівлі" законодавець прямо вказав про можливість зміни істотних умов договору про закупівлю лише у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 904/8354/16.

67. Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підвищення ціни за товар (ковбасу дитячу варену вищого ґатунку) на 50 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні Договору № 325 від 18 травня 2023 року, без встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, є необґрунтованим, не відповідає зміні індексу споживчих цін, відтак суперечить пункту 7 частині 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 7 пункту 10.1 Договору № 325 від 18 травня 2023 року.

68. Крім того, Суд зазначає, що зміст Додаткової угоди № 1 від 24 серпня 2023 року суперечать принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі", не відповідає вимогам пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки Договір № 325 від 18 травня 2023 року не містить порядку зміни ціни, що є необхідною умовою для застосування вказаного вище пункту.

69. З урахуванням викладеного, оскільки суд апеляційної інстанцій дійшов помилкового висновку про відсутність порушень положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню. Водночас підлягає залишенню в силі рішення суду першої інстанції як таке, що відповідає закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

70. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині (пункту 4 частини 1 статті 308 ГПК України).

71. Згідно зі статтею 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

72. З огляду на викладене, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції та враховуючи, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення, яке відповідає закону, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Судові витрати

73. У зв`язку зі скасуванням постанови суду апеляційної інстанції та залишенням у силі рішення суду першої інстанції, відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, понесені Позивачем, підлягають стягненню з Відповідачів пропорційно.

Керуючись статтями 296 300 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Рівненської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 у справі №918/754/24 задовольнити.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 у справі №918/754/24 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Рівненської області від 21.10.2024 у справі №918/754/24 залишити в силі.

4. Стягнути з фізичної особи-підприємця Романцевої Світлани Володимирівни ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 Липня, будинок 52, код ЄДРПОУ 02910077) 8225,72 (вісім тисяч двісті двадцять п`ять) грн 72 коп судового збору за подання касаційної скарги.

5. Стягнути з Комунального підприємства "Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка" Рівненської обласної ради (вул. Київська, 78-г, м. Рівне, 33007, код ЄДРПОУ 02000010) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 Липня, будинок 52, код ЄДРПОУ 02910077) 8225,72 (вісім тисяч двісті двадцять п`ять) грн 72 коп судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

С. Бакуліна

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати